Громада та її ключові принципи розвитку

Вже понад 20 років одним із основних пріоритетів роботи Інституту соціокультурного менеджменту  є розвиток громад. Навіть після початку повномасштабного вторгнення, розвиток громад залишається актуальною темою, адже створення міцних та динамічних громад є основою для забезпечення стабільності та внутрішнього порядку під час кризових ситуацій. Тому в цьому матеріалі, ми пропонуємо дізнатись, шо таке громада, її ознаки та основні принципи її розвитку.

У статті 5 Конституції України дається визначення, що територіальної громади – жителі, об’єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об’єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Проте фахівці пропонують дещо розширити термін «територіальна громада» і сформулювати його наступним чином – жителі, що мають спільні інтереси, обумовлені постійним місцем проживання в межах відповідної самоврядної адміністративно-територіальної одиниці, власні органи місцевого самоврядування, місцевий бюджет та комунальну власність.

Однак, громада, щоб бути як такою, а не тільки називатися нею, повинна мати певні ознаки.

Додаткові ознаки громади:

• Загальні ознаки, які об’єднують людей між собою (місце проживання, етнос, вік тощо);
• Мережа відносин та взаємодії в громаді;
• Колективна дія (люди усвідомлюють спільний інтерес і здатні на організацію колективної дії);
• Сформована ідентичність (людина в громаді відчуває свою належність до єдиного цілого, емоційно пов’язана з цією місцевістю, має певну лояльність у відношенні до громади).

Розвиток громади – це певний підхід до розв’язання людських потреб, який сприяє налагодженню стосунків на основі довіри, єдності та співпраці, необхідних людям для того, аби вони могли працювати разом над усвідомленням та аналізом своїх проблем, і знаходити справедливі та ефективні розв’язання цих проблем

Теоретичні аспекти розвитку громад

– Зовнішні умови громади як збуджувальні сили розвитку сьогодні все більше поступаються місцем суб’єктивним чинникам людського життя, тому джерела розвитку громади слід шукати в ній самій. Громада має потенційну здатність до саморозвитку і соціальних змін, вона втілює у собі повсякденні потреби і далекосяжні інтереси людського існування.

– Рушійна сила розвитку полягає в притаманних будь-якому суспільству конфліктах і протиріччях. Соціальний конфлікт піддається раціональному регулюванню, що призводить до «контрольованої еволюції». Еволюційний шлях, шлях реформ є необхідною умовою соціальної стабільності.

– Спільнота – система суб’єктивного типу, тому вона є носієм соціальної активності, яка проявляється в потребі членів громади змінювати або підтримувати основи своєї життєдіяльності відповідно до своїх ціннісних орієнтацій. Істинно соціальна активність полягає в спрямованості на зміну обставин життя людей і на само зміну з користю для себе та інших людей.

– Громада – це система, що складається з окремих підсистем. Кожна з підсистем знаходиться в причинно-наслідковій залежності від інших. Всі ці підсистеми складають ієрархічну структуру. Знаходяться в певній субординації, підпорядкованості.

Основні принципи розвитку громади

– Люди здатні перетворювати світ. В цьому принципі підкреслюється провідна роль суб’єктивного чиннику у розвитку громади. Розвиток громади пов’язаний зі свідомою діяльністю індивіда, на перший план виходить індивідуальна свідомість та її спонукальний вплив на динамічні зміни у громаді.

– Розвиток відбувається зсередини. «Доки людина не матиме бажання змінити себе саму, ніхто інший не може змінити її. Оточення може лише надавати підтримку, дещо радити, але вирішальне значення у прийнятті рішення відіграє сама особа, лише вона вирішує, що для неї добре, а що ні, якою дорогою іти і що робити».

– Взаємопов’язаність: цілісний підхід. «Говорячи про розвиток громади, будьте свідомі, що все взаємопов’язано, і по справжньому зрозуміти окрему проблему розвитку можна лише зважаючи на відносини, які існують між цією проблемою та іншими ділянками життя».

– Двигуном і рушієм розвитку є участь. «Лише тоді, коли людина робить свій внесок в загальну справу, тобто починає брати в ній участь, можна здійснювати процес розвитку та досягти бажаного результату».

Матеріал взято із: Неформальна освіта для розвитку громад: гайди тренінгів, Анімація громадської діяльності.