Давайте тепер розглянемо деякі способи, в які люди, що живуть на соціальну допомогу, можуть бути залучені до життя громади, в якій вони мешкають.
Люди, що живуть на допомогу, й громадські асоціації
Людей, що живуть на соціальну допомогу, слід заохочувати шукати контакти з асоціаціями громадян усіх типів, щоб планувати, як їхня громада може бути більш ефективним, безпечним і приємним місцем для всіх людей, які тут живуть. Так, наприклад, група людей, що отримують допомогу й живуть у Чиказькому громадському кварталі, започаткували організацію мешканців, що дало їм можливість ефективно працювати, щоб обмежити діяльність вуличних банд у їхньому районі й створити нові робочі місця для безробітних членів громади.
У багатьох громадах по всій країні місцеві організації та асоціації було сформовано для надання невеликих позик тим, хто живе на допомогу й зацікавлений у започаткуванні власної справи, яка дасть йому можливість більше не залежати від громадської допомоги. Творча діяльність Жіночого проекту самопрацевлаштування в Чикаго, як і їхніх організацій-сестер в інших містах, народила історії підприємництв на зразок тих, що наведені нижче:
У всіх наведених прикладах люди, що жили на соціальну допомогу, змогли власною працею вивести себе з бідності з допомогою та підтримкою громадських організацій, і внаслідок цього не лише поліпшили якість власного життя, а й зробили багатшим життя багатьох інших і здійснили чималий внесок у розбудову місцевої економіки.
Люди, що живуть на допомогу, й громадські інституції
Існує чимало можливостей для об’єднання зусиль тих людей, що живуть на соціальну допомогу, в громадськими інституціями на зразок шкіл, бібліотек, лікарень і муніципальних коледжів. Щойно взаємовигідні стосунки налагоджено, люди, що живуть на допомогу, можуть почати вкладати свою енергію в процес розбудови громади не менш ефективно. ніж будь-хто інший.
Коли лідери громади зуміли вивільнити можливості людей, що живуть на допомогу, необхідні для розбудови громади, продуктивні стосунки можуть бути розширені й здатні вийти за межі громади. Але слід пам’ятати найважливіше: ключовою умовою є активна участь. На кожному рівні метою є перетворення отримувачів допомоги на виробників свого добробуту, звівши їх із іншими джерелами енергії. Чи це буде активність соціальна, чи економічна, чи політична, у кожному випадку активний виробник і споживач енергії робить значно більше для майбутнього громади, ніж ізольована особа, що втрапила в пастку залежності від доброчинності, чий потенціал не розвинутий і не пов’язаний з іншими.
Люди, що живуть на соціальну допомогу, й приватний сектор
Людей, що живуть на допомогу, можна вигідно звести з бізнесом у приватному секторі, створюючи інноваційні шляхи підтримки й просування нових підприємств, які пропонуватимуть певні товари чи послуги, необхідні для споживачів.
Люди, що живуть на соціальну допомогу, й інші мешканці громади
Людей, що живуть на соціальну допомогу, слід усіляко заохочувати до встановлення взаємопомічних зв’язків із членами родини, сусідами й друзями, а також із членами інших особливих груп, як-от людьми похилого віку й молоддю.
Так взаємний обмін допомагає людям виконувати свої щоденні обов’язки й забезпечуй силу й оптимізм, необхідні для подолання труднощів, робить посильний внесок у розбудову громади.
Усі ці історії є прикладами того, як взаємовигідне партнерство може бути встановлене між місцевими мешканцями, що живуть на соціальну допомогу, й лідерами громади, котрі активно працюють як у громадському, так і в приватному секторах громади. Подібного роду партнерство успішне не лише саме по собі, а й тим. що воно зазвичай веде до відкриття нових форм зв’язків, здатних активізувати навіть більші приховані ресурси громади, які працюватимуть на конструктивну розбудову громади.
* – джерело: Джон П. Кретцманн, Джон Л.Макнайт “Розбудова громад за рахунок внутрішніх ресурсів. Шлях до відкриття й мобілізації ресурсів громади”, Київ, 2006 рік
Інститут розвитку внутрішніх ресурсів громади
Інститут вивчення політики
Північно-Західний університет
(переклад на українську мову – Оксана Іванюк та Сергій Іванюк, керівник проекту з перекладу та видання книги – Юрій Третяк, виконавчий директор асоціації агенцій регіонального розвитку України)
Українське видання здійснено за підтримки Фонду Чарльза Стюарта Мотта та Міжнародного фонду “Відродження”.
Розміщення матеріалу дозволено Асоціацією агенцій регіонального розвитку України.
You must be logged in to post a comment Login